Відомий у минулому маріупольський футболіст Олексій Корнєв нещодавно відзначив вісімдесятип"ятирічний ювілей. Незважаючи на похилий вік, Олексій Іванович, який грав за команду заводу імені Ілліча у післявоєні роки, і досі жваво цікавиться футболом. А користувачам сайту ветеран розповів, як йому у роки Вітчизняної війни довелося грати у складі голандської команди з німцями. Олексій Корнєв- корінний іллічівець. Його батько працював у сортопрокатному цеху тоді ще заводу імені Ілліча. З футболом Олексій Іванович познайомився до війни, грав за маріупольську юнацьку команду і у воротах, і як польовий гравець. Корнєв: "Рядом со мной жил Данилов- футболист приличный. Он идет на стадион, а отец пришел с работы, обедает, я выскакиваю, смотрю, идет дяда Саша или нет. Он меня заворожил этим футболом. Юный пионер была команда, не пробиться, но я лучше стоял в воротах, меня брали". У тисяча дев"ятсот сорок другому році сімнадцятирічного Корнєва фашисти відправили на роботу у Німеччину. Він опинився на кордоні з Голандією. Там українському хлопцю і довелося зіграти футбольний матч проти німців, а потрапив він у склад голандської команди випадково. Корнєв: "Слышу разговор, нам нужен кипер, а я возьми и ляпни, я кипер. Стадион был забит, немцы и не знали, что я русский". Після першого тайму голандська команда програвала з рахунком нуль:два, але спромоглася закінчити зустріч внічию. Корнєв: "Второй тайм, выходим, я командовал защитниками, начало получаться. Счет был 2:2, нас контузили, как хотели, я представлялся, упаду, вроде больно мне, а время идет". Після Перемоги Олексій Корнєв повернувся до Маріуполя і протягом п"ятнадцяти років грав за команду завода імені Ілліча у міських та обласних змаганнях. З тисяча дев"ятсот п"ятидесятого року іллічівські футболісти, серед яких був і Олексій Іванович, вдало виступали у третій зоні першості України. Найкращі з них потрапили у команди майстрів. Корнєв: "Дегтярев, городской, после этого играл за донецкий Шахтер, привезли хохла Фомина из Славянска, его забрали в Шахтер, через месяц- в Динамо". І досі Олексій Корнєв жваво цікавиться футболом, до останнього часу приходив на стадіон Іллічівець підтримати маріупольську команду. Корнєв: "Не может быть, чтобы я не смотрел футбол, я уже шкандыбал, сердечно пошаливало, а мне билет дали эти деятели" А у музеї історії маріупольського футболу, який розташовано у спорткомплексі Іллічівець, Олексій Іванович ознайомився з експонатами, а також отримав подарунки з приводу свого ювілея та оставив на пам"ять автограф. П. Луковка: "Мы с большим удовольствием пригласили Алексея Корнева, чтобы он вспомнил молодость свою. 85 лет, дожить не просто, а помнить о футбольной молодости- вдвойне. Мы общаемся, многое он нам рассказывает, мы- ему".
