Команда маріупольських альпіністів у складі збірної Донецької області в черговий раз піднялася на найвищу гору Європи - Ельбрус. Сходження було присвячене 65-тиріччю Великої перемоги. У сходжені приймали участь п*ять маріупольських альпіністів. Готувалися до сходження заздалегідь - без підготовки в гори йти дуже небезпечно. Максим Молдаванов: "Подготовка к восхождению у нас происходит постоянно - это тренировки 3 раза в неделю, этовыезды или на скалы, или на горные лыжи, какие-то походы" Але навіть для підготовлених спортсменів підкорити таку гору, як Ельбрус - завдання не з легких. Деякі робили багато спроб перед тим, як все ж таки змогли дійти до вершини. Іван Молдаванов: "На Єльбрус я поднялся второй раз, попыток было больше, первая была в 2003 году, потом еще и еще, в 2007 году я поднялся все-таки первый раз в рамках сборов Донецкой областной федерации". Саме сходження тривало 5 днів. За день альпіністи піднімалися у гору приблизно на одну тисячу метрів. Швидше йти не можна, бо клімат у горах своєрідний - потрібен час, щоб до нього звикнути. До того ж зараз не схилах Ельбруса лежить сніг, а температура повітря досягає двадцяти градусів морозу. Дмитро Монісов: "Восхождение на такую гору как єльбрус она 5 тісяч 642 метра уже как было сказано - происходит в несколько этапов, то есть акклиматизация необходима. то есть здесь у нас в Мариуполе у нас уровень высоту ноль как бы получается - уровень моря. и давление соответствующее. чем выше поднимаешься - тем законы физики известны, давление уменьшается." Сергій Безверхній нарешті втілив заповітну мрію - за одну експедицію підкорив одразу дві вершини Ельбруса - східну та західну. Сергій Безверхній: "Я поднялся на 2 вершины, то есть, так называемый крес эльбруса. необычно то, что на восточной вершине ябыл в первый раз. то есть на западной я уже был три раза, а во тна восточный была 1 попытка в рамках сбора зимой, но скажем так - не хватило здоровья или акклиматизации, то ли всего в куче. в этот раз все было довольно-таки хорошо, прекрасно". Підійматися було складно, але в Сергія є свій власний рецепт перемоги. Сергій Безверхній: "Надо все-таки стиснуть зубы и идти вперед. иначе не видать победы." Кілька днів, проведені на морозі та серед сніжних заносів того варті - діляться альпіністи. Коли сходиш на вершину - перед очами відкривається незвичний краєвид. І здається, що до хмар можня рукою дотягнутися. Марія Кляшева
